[vc_row][vc_column][vc_column_text]
Знання про особливості формування пізнавальної діяльності та сенсорного досвіду у дитини з вадами зору дуже важливі для батьків у період підготовки дитини до школи. Найкраще, щоб таку підготовку дитина пройшла в спеціалізованому дитячому садку або групі для дітей зі зниженим зором в масовому дитячому садку. Якщо такої можливості немає, то батьки мають самі здійснити цю підготовку. На що варто звернути увагу?
1.По-перше, на формування більш повних уявлень про довкілля. Кожна прогулянка з дитиною, спілкування з природою та об’єктами навколишнього середовища мають містити такі обов’язкові етапи. Як формування уявлень, їх конкретизація, позначення словом і уточнення його значення. І обов’язково закріпити уявлення на наступних прогулянках, в іграх, бесідах, практичній діяльності (ліплення, аплікації тощо).
2. Діти зі зниженим зором губляться серед великої кількості об’єктів, звертають увагу на зовнішньо привабливі, але неістотні, менш значущі деталі. Щоб запобігти стихійності їхніх спостережень, необхідно виділити 1-2 стрижневих питання, навколо яких здійснюватиметься спостереження. Наприклад, під час відвідування городу можна зосередити увагу дитини на двох питаннях: які овочі ростуть в землі, а які дозрівають на поверхні землі.
3. До моменту вступу до школи у дитини 6-7 років має бути сформовано практично-дієве мислення, яке є базовим для розвитку словесно-образного мислення. Функції мислення за повної або часткової втрати зору не мають жодних принципових відмінностей від його функцій у тих, хто добре бачить. Однак випадіння або серйозне порушення функцій зору утруднюють процес сприймання, зокрема формування цілісного образу, виділення його істотних ознак, їх повноти і точності.
У дошкільний період, коли завдання дається у словесній формі,у формі запитань, дитина для відповіді застосовує практичні, пробні дії, які набувають дослідницького характеру. При цьому вона швидко набуває досвіду і знань, навчається раціональних способів дії з речами. Цього дитина навчається і у дорослих, запозичуючи від них на основі наслідування або сумісних дій найефективніші прийоми. Включення слова, що називає виконувану дію, якісно змінює розумовий процес, робить дію усвідомленою, бо тепер дитина знає, що вона має зробити, для чого і як. Отже, на цьому етапі інтелектуального розвитку дитини має місце справді практично-дієве мислення.
4. З опануванням мовлення інтенсивно розвивається словесне мислення дитини, бо вона розпочинає логічно міркувати і будувати правильні умовиводи. Які є елементарним узагальненням чуттєвого сприймання речей. Краще вона це здійснює в процесі практичної діяльності, в процесі ігрової діяльності, яка має бути спеціально організованою і відбуватися за участю дорослого або під його керівництвом.
Ефективним засобом розвитку цього виду мислення є конструювання. Тому бажано, щоб батьки сліпої або слабозорої дитини придбали найрізноманітніші конструктори (дерев’яні, пластмасові). Різні предмети, макети тощо збираються спочатку з дорослим, при цьому кожна дія супроводжується словесним позначенням і поясненням. Потім дитині пропонується зробити це самостійно за зразком, по пам’яті і, нарешті, за словесною інструкцією. Коли дитина спробує конструювати об’єкт за власним задумом, це свідчитиме про появу в неї словесно-образного мислення.
Розвиток практично-дієвого мислення здійснюється також у процесі залучення дітей до різноманітних сюжетно-рольових ігор, в яких дитина виконує різні ролі або сама придумує сюжет і самостійно його реалізує.
5. Розвинути логічне мислення допоможуть наступні вправи:
– «Четвертий зайвий». Завдання передбачає виключення одного предмета, який не має певної ознаки, спільної для останніх трьох (яблуко, груша, слива, морква; корова, коза, свиня, вовк).
– Придумування відсутніх частин тексту: початку, основної частини, закінчення.
– «Гра «Говори навпаки». Дорослий говорить якесь слово і залучає дитину теж назвати слово,але із протилежним значенням: великий – маленький, чорний – білий, чистий – брудний, легкий – важкий тощо.
– Логічні загадки і задачі.
– Із задоволенням сліпі і слабо зорі діти виконуватимуть різні завдання з паличками (сірниками), які спрямовано на розвиток мислення в цілому.
6. Сліпі і слабо зорі діти 6-7 років мають вкрай низький рівень розвитку моторики і координації рухів. У багатьох дітей цього віку несформована координація і точність рухів, вони не володіють своїм тілом, особливо сліпі. Ще не достатньо сформувалися просторові уявлення, графічні навички. Якщо ви переконалися, що навички дрібної моторики у дитини не розвинені,необхідно певну увагу приділити їх формуванню.
І етап – аналіз зразка. Запропонуйте дитині дотиково обстежити зразок, а слабозорій – проаналізуйте всі деталі.
ІІ етап – відтворення зразка. Сліпі діти можуть викладати його з шнурка, слабо зорі – малювати фломастером чи маркером, яким можна проводити товсту лінію. Особливої уваги батьки мають приділяти не лише виробленню у дитини моторної навички,а й тому,щоб вона постійно співвідносила свою дію зі зразком.
7. Для сліпої дитини (в тому числі із залишковим зором) основним засобом отримання інформації про довкілля є дотикове сприймання. Необхідно навчати дітей зі значними порушеннями зору обстежувати предмети за допомогою дотику. Навчіть їх обмацувати предмети двома руками так, щоб брали участь не лише кінчики пальців, а й кисть руки. Зверніть увагу на послідовність ознайомлення з предметами, навчайте обстежувати планомірно зверху донизу або зліва направо.
8. В ознайомленні дитини з довкіллям беруть участь не лише дотик і залишковий зір, а й слух. Через це необхідно розвивати у неї слухове сприймання. Насамперед слід розвинути у дитини вміння слухати, прислуховуватися і розуміти те, що діється навколо неї.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]
