КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ХАРКІВСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА” ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Затримка мовного розвитку

[vc_row][vc_column][vc_column_text css_animation=”none”]

Затримка мовного розвитку – це уповільнене оволодіння дітьми навичками мовлення в порівнянні з віковими показниками норми. Патологія може мати якісну, кількісну характеристику, що відображає його словниковий запас. Відставання стосується фразового, зв’язного мовлення, обсягу словникового запасу, граматичних навичок. Незрідка патологія спостерігається на тлі затримки психічного розвитку.

Причини

Серед провідних причин розвитку мовної дисфункції варто виділити:

  • розлади роботи деяких ділянок мозку (енцефалопатія), обумовлені перинатальним ураженням (родові травми, асфіксія, інфекції);
  • народження раніше терміну;
  • інфекційні ураження (енцефаліт);
  • гипотрофию;
  • імунодефіцит на фоні важкого захворювання;
  • туговухість.

Також не варто забувати, що затримка розвитку мови (ЗРР) може бути зумовлена ​​«незатребуваністю», коли з дитиною практично не спілкуються в родині, в дитячих колективах. Цей фактор вважається соціальним.

Симптоматика

У розвитку мови виділяють кілька критичних періодів:

  • в 1-2 роки;
  • 3 роки;
  • 6-7 років.

У ці періоди у дітей відзначається найбільш інтенсивний розвиток мовного апарату на тлі гіперчутливості його нервового відділу. На першому етапі може розвиватися алалія навіть при короткочасному впливі провокуючого фактора. Згодом підвищується ризик появи розладів у вимові слів (дизартрія), заїкання, виникнення порушень в процесі оволодіння навичками письма, читання (дислексія). До ознак затримки мовного розвитку слід віднести:

  • нестандартний перебіг доречевого етапу (рідкісне гуление, його однотипність або беззвучність);
  • відсутність реакції однорічного малюка на звернення;
  • невиконання завдань дитиною у віці двох років;
  • відсутність мовлення в 2 роки;
  • односкладові відповіді у 3 роки (відсутність фраз);
  • переважання жестикуляції, міміки над словесним спілкуванням.

 

Діагностика

Комплексна діагностика включає консультації таких фахівців, як педіатр, отоларинголог, психіатр, невролог, логопед. Кожен лікар проводить оцінку розвитку внутрішніх органів, систем, що дозволяє встановити причину мовної дисфункції. Повне обстеження дає можливість виключити аутизм, олігофренію. Тільки завдяки своєчасній діагностиці можна досягти максимальних результатів в лікуванні, ось чому так важливо проходити регулярні огляди у лікарів.

Лікування

Лікувальна тактика залежить від причини мовного розладу, тяжкості порушень. Так, робота фахівців спрямована на

  • організацію сприятливої ​​атмосфери в сім’ї;
  • навчання дітей навичкам мови (логопедичні вправи);
  • полегшення адаптації дітей в соціумі;
  • усунення дисфункції нервової системи, відділів мозку (при органічної патології).

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Facebook
Telegram
WhatsApp
Twitter
Email