[vc_row][vc_column][vc_column_text]
Найважливішим у вихованні дітей з вадами зору є те, що вже з раннього дитинства вони повинні рости і навчатись так, як і всі інші діти. У порівнянні з іншими дітьми, незрячі діти мають більше подібного, ніж відмінного. Але відмінностей все ж багато. П’ять відчуттів: дотик, нюх, смак, слух і, можливо, залишковий зір – ось передумови для навчання дитини, щоб сприйняти світ навколо себе. Якщо котресь із названих відчуттів є частково ушкодженим або відсутнім, інші не почнуть працювати краще, беручи на себе його функцію. Їх необхідно цілеспрямовано розвивати.
Незрячій дитині треба допомагати бути допитливою, значно допитливішою, ніж зрячі діти. З дитиною треба багато говорити, бо лише через мову вона може сприйняти навколишній світ і почне до нього пристосовуватися. Дитині треба дозволити вільно рухатися,сприймати своє довкілля на дотик, створюючи уявлення про предмети, усвідомлюючи зв’язки між ними. Дитину необхідно навчити бути самостійною. Бо, рано чи пізно, але їй багато чого доведеться робити САМОСТІЙНО!
Ранній та дошкільний вік
• Пояснюйте дитині значення звуків,які можна почути вдома і надворі: коли тече вода, коли кипить чайник, коли вітер стукає гілкою у вікно.
• Навчить дитину розрізняти звуки ближні і дальні,які звуки можуть означати небезпеку, а яких не слід лякатися.
• Розказуйте дитині все про оточуючий світ: про те, як розташовані предмети між собою, про те, як виглядає кімната,що таке поверхи в будинку, про сходи. Де стоїть стілець, де висить лампа, як налити воду у склянку, що в шафі, на столі?
• Якщо дитина вже самостійно вміє ходити, то пам’ятайте:
• Двері шаф і шафок повинні бути закритими;
• Відро з водою не може стояти посеред кімнати;
• Стільці повинні стояти під столом тощо.
• Коли дитина навчилася самостійно ходити, не водіть її за руку, дайте можливість робити це самостійно. Навчіть її ходити вздовж стіни.
• Під час розмови з дитиною не вживайте слів: «тут» або «там». Необхідно вживати слова, які дитина знає і які можуть чітко пояснити, куди вона має піти, або де знаходиться та річ, про яку їй говорите. Дитина повинна не тільки знати назви предметів, а повинна розуміти, що означає кожне слово.
• Тренуйте пам’ять дитини. Вигадуйте найрізноманітніші ігри на запам’ятовування.
• Проговорюйте і показуйте все, що ви робите – коли складаєте одяг, чистите підлогу, витираєте порох з меблів чи пораєтесь на кухні. Доручайте дитині зробити щось нескладне, але перший раз робіть разом, поки вона не навчиться.
• Не забувайте розповідати дитині, що вона їсть. Спочатку опишіть словами. Скажіть, що огірок довгастий і зеленого кольору, який він на смак; що манна каша біла і м’яка; розкажіть про картоплю, про м’ясо, про те, що можна з них готувати.
• Коли дитина захоче на дотик відчути той чи інший предмет, дозвольте їй спробувати їсти пальцями. Для того, щоб дитина змогла порівняти предмети на дотик. Вчіть дитину порівнювати,розуміти взаємозв’язки між речами.
• Займайтеся з дитиною ручною працею. Покажіть їй, як розрізати смужки паперу і наклеювати їх в альбом. Але спочатку навчіть розривати папір.
• Ніщо не замінить дитині читання вголос. Зробіть дитині книжечку, де з одного боку є шрифт для зрячих, а з іншого – для незрячих. Читайте дитині вірші та оповідання, скоромовки і смішинки. Дитині обов’язково треба знати, які оповідання взято із дійсності, а які є вигадкою.
• Вчіть дитину рольовим іграм.
• Привчайте дитину самостійно гратися. Але їй обов’язково знати, що ви десь поруч.
• Привчайте дитину до режиму дня. Привчайте її бути точною та пунктуальною.
• Робіть все, щоб розвивалися м’язи дитини. Купіть дитині невеличку лопаточку, відро для піску, м’ячик із дзвіночком усередині. Дозвольте дитині полазити по драбині, повисіти на перекладині тощо.
• Беріть дитину з собою магазин. Називайте всі речі, які ви берете в свої руки. В магазині самообслуговування з вашою допомогою дитина зможе взяти якусь річ з полиці самостійно.
• Спочатку вчіть дитину самостійно роздягатися, а потім одягатися.
• Обов’язково влаштуйте дитину до дитячого садочка.
• Не робіть для дитини таємницю з її вади. Вона повинна знати, чим відрізняється від інших, що значити НЕ БАЧИТИ.
• Поступово дитина сама усвідомить, що означає бути незрячим. Вам доведеться пояснювати й іншим, що бути незрячим – це не соромно, це не ганьба, це лише певне обмеження, з яким ТРЕБА НАВЧИТИСЯ ЖИТИ.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]
