[vc_row][vc_column][vc_column_text]
Рекомендації шкільного психолога педагогам та батькам
Тривожність – готовність до страху, індивідуальна чутливість до різних стресорів і подразників. Це відчуття неконкретної, невизначеної загрози, нечітке відчуття небезпеки, дезадаптивний показник психічного розвитку, вияв психологічного неблагополуччя особистості. Тривожність знижує адаптаційний потенціал дитини, стримує інтелектуальний та емоційний розвиток, гальмує загальний розвиток особистості, перешкоджає ефективній діяльності.
Виявляється тривожність у нерішучості, загостреному почутті відповідальності, внутрішній потребі відповідати очікуванням інших, боязкості, невпевненості у собі і в своїх рішеннях, почутті безпорадності, очікуванні неприємностей, емоційній нестійкості.
Шкільний психолог рекомендує:
1. Дотримуйтеся позитивної моделі виховання: емоційно-тепле ставлення батьків і педагогів, постійна щира увага до потреб та інтересів дитини, не ігнорування почуттів дитини, недопущення нетактовного втручання в емоційне життя, якомога менше зауважень;
2. Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:
• не акцентуйте увагу на невдачах;
• давайте право на помилку;
• самим дорослим слід бути взірцем адекватного ставлення до помилок, впевненої поведінки у складних ситуаціях;
• опитування тривожних дітей варто проводити всередині уроку;
• не порівнюйте дитину з її оточенням, лише із самою собою, з власними результатами;
• оцінюйте лише дію, вчинок, роботу, а не всю особистість;
• не принижуйте гідності, не соромте прилюдно, не вимагайте прилюдного каяття.
[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]
